კოტე ლაშხია \ Костянтин (Коте) Лашхіа «Спартак» (01.09.1986, Сухумі — 02.07.2015, біля Маріуполя)
06/24/2022
კოტე ლაშხია \\ Костянтин (Коте) Лашхіа на псевдо «Спартак» (01.09.1986, Сухумі — 02.07.2015, біля Маріуполя) — грузинський військовик, боєць Грузинського Національного Легіону, інструктор тактичного бою, стрілець.
Під час російсько-грузинської війни 1992—1993рр. Коте разом з матір'ю врятували українські військовики, що допомагали грузинам захищати Грузію. Зі слів Коте він добре пам'ятав своїх українських рятівників, а також великий український корабель, що вивозив мирних мешканців із палаючого Сухумі.
Володів мовами: англійською, російською. Після приїзду в Україну вчив українську, але повністю засвоїти мову не встиг.
Професійний військовик, воював у Афганістанi, а також взяв участь у війні проти російської агресії 2008 в Грузії. Захоплювався музикою, малюванням, писав твори. Був спортсменом, займався кікбоксінгом.
Коли в Україні почалася війна сказав рідним:
\"Мені з мамою шанс на життя подарувала Україна і моє життя тепер належить лише їй. Я грузин, але Україна для мене тоді стала, як друга Батьківщина. Тепер її захищати — мій священний борг.\"
Загинув 02.07.2015 поблизу Маріуполя. Похований у Тбілісі.
Був одружений, залишилася донька, яку він так і не встиг побачити...
Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%...
Під час російсько-грузинської війни 1992—1993рр. Коте разом з матір'ю врятували українські військовики, що допомагали грузинам захищати Грузію. Зі слів Коте він добре пам'ятав своїх українських рятівників, а також великий український корабель, що вивозив мирних мешканців із палаючого Сухумі.
Володів мовами: англійською, російською. Після приїзду в Україну вчив українську, але повністю засвоїти мову не встиг.
Професійний військовик, воював у Афганістанi, а також взяв участь у війні проти російської агресії 2008 в Грузії. Захоплювався музикою, малюванням, писав твори. Був спортсменом, займався кікбоксінгом.
Коли в Україні почалася війна сказав рідним:
\"Мені з мамою шанс на життя подарувала Україна і моє життя тепер належить лише їй. Я грузин, але Україна для мене тоді стала, як друга Батьківщина. Тепер її захищати — мій священний борг.\"
Загинув 02.07.2015 поблизу Маріуполя. Похований у Тбілісі.
Був одружений, залишилася донька, яку він так і не встиг побачити...
Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%...